15 февраля 2019

Зразок адміністративного позову про оскарження постанови про адміністративне правопорушення за ст.121 КУпАП

До _______ суду _________ області
м. ___________, вул. ___________

Позивач: П.І.Б. повністю,
поштовий індекс, повна адреса, серія та номер паспорту, РНОКПП
засоби зв’язку

Відповідач:  Старший сержант поліції третього батальйону другої роти УПП в Дніпропетровській області П.І.Б. 

пл. Троїцька, 2а, м. Дніпро,

49000, тел. 056 756 5002,

інші засоби зв’язку, офіційні електронні адреси та інші дані, які ідентифікують  особу не відомі 

Адміністративний позов

про  скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу

26 липня 2018 року відносно мене, ……………., (надалі позивач), старшим сержантом поліції роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області …………….(надалі — відповідач) була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, серія …. № …., про визнання мене винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 340 грн. відповідно до якої, я, ……., 26.07.2018 року о 13 годині 29 хвилин дослівно «водій керував маршрутний ТЗ нерегульовані перевезення пасажирів з Дніпра до Харькова та не пройшов завчасно технічний огляд, чим порушив ст. 37 ЗУ ДР – керування водієм ТЗ, що підлягає обов’язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов».

З зазначеною постановою не згоден та вважаю її незаконною з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечуються систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, а також вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до висновків, викладених у рішенні Конституційного суду України від 26.05.2015 р. у справі №5-рп/2015 складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Згідно з вказаним рішенням словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у ст. ст. 258, 276 КУпАП, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Положення ч. 1 ст. 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане у ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Положеннями ч. 3 ст. 258 КУпАП передбачено, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто на місці зупинки транспортного засобу, проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи.

Таким чином, постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Стаття 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

Фактично, розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливив виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування усіх обставин відповідної справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3)чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з приписами ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Аналогічні вимоги передбачені і п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015  № 1395.

Разом з тим, відповідач виніс оскаржувану постанову, але будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи.

На підставі вищевикладеного, вважаю, що відповідач грубо порушив вимоги ст. ст.278, 279 КУпАП.

Крім того, згідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, постанова серії ….. № …… від 26.07.2018 р. не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Згідно ж до фабули правопорушення не зрозуміло: місце де було скоєно правопорушення, при керуванні яким транспортним засобом та який у нього державний номер, який закон порушив позивач, тощо.

Стаття 252 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому, підставою для притягнення тієї чи іншої особи до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Дійсно, як можливо здогадатися з постанови, в якій так і не вказано який закон порушив позивач,  відповідно до ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Але,  ст. 37 Закону України «Про дорожній рух», я не порушував.

Так, у журналі обліку використання бланків протоколів перевірки    технічного стану транспортного засобу під записом за № …. від 26.07.2018 року міститься відмітка, що транспортний засіб MERSEDES-BENZ SPRINTER, державний номерний знак АР ….  о 08 год.10 хв. пройшов перевірку технічного стану  транспортного засобу (додаток 5), що також додатково підтверджується протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 007 від 26.07.2018 року (додаток 6).

Таким чином, я керував автомобілем, який на час винесення постанови пройшов обов’язковий технічний контроль, а тому в моїх діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Крім цього, обов’язок   щодо   збирання  доказів  покладається  на  осіб, уповноважених   на   складання   протоколів   про  адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу не повинен мати при собі протокол перевірки технічного стану транспортного засобу чи інші документи, які підтверджують проходження обов’язкового технічного огляду.

Згідно до п. 22 Постанови КМУ від 30 січня 2012 р. № 137 «Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу» передача інформації до загальнодержавної бази даних про результати обов’язкового технічного контролю, яка ведеться територіальним органом з надання сервісних послуг МВС, здійснюється кожної зміни з використанням електронних засобів зв’язку.

З чиєї вини у відповідну базу даних не були внесені відповідні відомості про проходження технічного огляду мені не відомо.

Отже, внаслідок порушення вищезазначених норм чинного законодавства були грубо порушенні мої конституційні права, та норми КУпАП, у зв’язку з чим постанову не можна вважати законною.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб’єкта  владних  повноважень  обов’язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

Окрім цього, я постійно працюю, здійснюю рейси з перевезення пасажирів за направленням Дніпро – Харків, перебував у тривалому відрядженні та подати у десятиденний строк позов не було об’єктивної можливості, тому на підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прошу суд, визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови суду та поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 289 КУпАП.

На підставі викладеного, у відповідності до ч.1 ст.287, 288, 289, КпАП України, ст.159,160 ,161 КАС України,

Прошу:

1. Визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та поновити строк на оскарження постанови серія …. № ….. від 26.07.2018 року.

2. Скасувати постанову старшого сержанта поліції роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області …….про накладення на мене, ……………, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч. 3 ст. 121  КУпАП.

3. Закрити відносно мене,  ……………., провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, за відсутністю в моїх діях складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 121 КУпАП.

Додатки:      

1. копія адміністративного позову

2. копії постанови  серія  ЕАВ № 501215 від 26.07.2018 року;

3. копія посвідчення водія;

4. копія паспорту та ІПН;

5. витяг з журналу обліку використання бланків протоколів перевірки         технічного стану транспортного засобу;

6. копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу;

7. копія довідки з місця роботи про відрядження.

Підтверджую про те, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

20 серпня 2018                                                 __________



Copyright 2020. All rights reserved.

Опубликовано 15.02.2019 Админ в категории "Зразки позовів

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *