15 февраля 2019

Зразок адміністративного позову щодо оскарження постанови поліції за ч.2 ст.122 КУпАП

До _______ суду _________ області
м. ___________, вул. ___________

Позивач: П.І.Б. повністю,
поштовий індекс, повна адреса, серія та номер паспорту, РНОКПП
засоби зв’язку

Відповідач: Наприклад: Лейтенант поліції другого взводу другої роти другого батальйону УПП в Запорізькій області П.І.Б.

вул. Перемоги, 96, м. Запоріжжя, 69005, +380 (0612) 33-01-28

адреса електроної пошти: zaporizhzhya@patrol.police.gov.ua

інші засоби зв’язку та інші дані, які ідентифікують  особу не відомі 

Адміністративний позов

про  скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу

11 серпня 2018 року відносно мене, ………………, (надалі позивач), рядовим поліції роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ……………(надалі — відповідач) була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, серія ….№ …., про визнання мене винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 425 грн. відповідно до якої, я,….., 11.08.2018 року о 15 годині 50 хвилин на 605 км. Автодороги М-14, Донецька область, Мангушський район, керуючи транспортним засобом….., державний номерний знак АР ….. здійснив обгін у кінці підйому, чим порушив п. 14.6 «г» ПДР України.

З зазначеною постановою не згоден та вважаю її незаконною з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечуються систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, а також вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до висновків, викладених у рішенні Конституційного суду України від 26.05.2015 р. у справі №5-рп/2015 складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Згідно з вказаним рішенням словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у ст. ст. 258, 276 КУпАП, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Положення ч. 1 ст. 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане у ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Положеннями ч. 3 ст. 258 КУпАП передбачено, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто на місці зупинки транспортного засобу, проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи.

Таким чином, постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Стаття 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

Фактично, розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливив виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування усіх обставин відповідної справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3)чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з приписами ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Аналогічні вимоги передбачені і п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015  № 1395.

Разом з тим, відповідач виніс оскаржувану постанову, але будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи.

На підставі вищевикладеного, вважаю, що відповідач грубо порушив вимоги ст. ст.278, 279 КУпАП.

Крім того, згідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, постанова серії … № ….. від 11.08.2018 р. не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Стаття 252 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому, підставою для притягнення тієї чи іншої особи до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Дійсно, відповідно до п. 14.6 «г» ПДР України обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.

Але,  вищевказані правила дорожнього руху я не порушував.

Так, 11.08.2018 року десь о 15 годині 50 хвилин на 605 км. автодороги М-14, Донецька область, Мангушський район, керуючи транспортним засобом……, державний номерний знак АР ….. рухаючись по трасі я помітив патрульний автомобіль, який дуже повільно рухався (десь 40 км/год) по трасі, чим фактично обмежував рух іншим транспортним засобам. Я, дотримуючись правил дорожнього руху здійснив його обгін. Через 10-15 кілометрів після здійснення цього маневру, мене наздогнала патрульна машина за допомогою подання звукових сигналів зупинила мене. Мені повідомили, що я нібито порушив правила обгону.

На прохання надати докази цього, мене повідомили що все є на відео, але з відеозаписом мені ознайомитися не дали.

При цьому, у місці де я здійснював обгін патрульного автомобіля жодних забороняючи знаків,  попереджувальних знаків, знаків, що позначають початок чи кінець підйому та взагалі будь-яких дорожніх знаків про те, що на цій ділянці дорозі є підйом не було.

Таким чином, оскільки на цій ділянці дороги підйому не було, а тому в моїх діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб’єкта  владних  повноважень  обов’язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

У відповідності з ч.5 ст.288 КУпАП України особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита (судового збору), про що також зазначено в  довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», яка затв. Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

На підставі викладеного, у відповідності до ч.1 ст.287, 288, 289, КпАП України, ст.159,160 ,161 КАС України,

Прошу:

1. Скасувати постанову рядового поліції роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області……., серія …. № ….., про накладення на мене, Яковенко Сергія Дмитровича, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення ч. 2 ст. 122  КУпАП.

2. Закрити відносно мене…….., провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, за відсутністю в моїх діях складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

3. Витребувати з Управління патрульної поліції в Полтавській області матеріали, на підставі яких я був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, у тому числі матеріали відеофіксації.

Додатки:      

1. копія адміністративного позову

2. копії постанови  серія … № ….. від 11.08.2018 року;

3. копія посвідчення водія;

4. копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ;

5. копія паспорту та ІПН.

Підтверджую про те, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

…..2018                                                         __________



Copyright 2020. All rights reserved.

Опубликовано 15.02.2019 Админ в категории "Зразки позовів

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *