Октябрь 31 2018

Постанова Верховного Суду України від 18.01.2017 року у справі № 640/10207/15-ц: Одночасне пред’явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (позову власника, позбавленого володіння майном, про витребування майна від його володільця) та негаторного позову про визнання правочину недійсним із застосування реституції (позову про захист права від порушень, не пов’язаних з позбавлення володіння), тобто одночасне застосування статей 216 і 338 ЦК України, є помилковим, оскільки віндикаційний і негаторний позови вважаються взаємовиключними

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 січня 2017 року                           м. Київ 

Судові палати у цивільних та господарських справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого суддів: Гуменюка В.І., Берднік І.С., Ємця А.А.,  Жайворонок Т.Є.,Лященко Н.П., Романюка Я.М., Сімоненко В.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, третя особа — публічне акціонерне товариство «Регіон-банк», про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та за зустрічним позовом          ОСОБА_9 до ОСОБА_8, публічного акціонерного товариства «Регіон-банк» про визнання недійсним договору іпотеки та договорів про внесення змін до нього, скасування державної реєстрації права власності, поновлення державної реєстрації права власності на нерухоме  майно, витребування майна із чужого незаконного володіння за заявою публічного акціонерного товариства «Регіон-банк» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л и :

У червні 2015 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_9, третя особа — публічне акціонерне товариство «Регіон-банк» (далі — ПАТ «Регіон-банк»), про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна. Позивач зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу від 6 березня 2008 року він придбав у ОСОБА_9 нежитлові приміщення    1-го поверху № 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, загальною площею 106,6 кв. м (літ. «А-4»), які знаходяться в будинку АДРЕСА_1, та сплатив 217 тис. грн. Указані нежитлові приміщення належали ОСОБА_9 на підставі заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2008 року, яке в подальшому скасовано. Читать далее

Октябрь 31 2018

Постанова Верховного Суду України від 25.01.2017 року у справі № 916/2131/15: Територіальна громада як власник об’єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. Здійснення міською радою права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може бути оцінено як вираження волі територіальної громади

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ            

25 січня 2017 року                                        м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого                 Ємця А.А.,

суддів: Берднік І.С., Жайворонок Т.Є.,

за участю представників:

Генеральної прокуратури України — Скрипки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06 липня 2016 року у справі  № 916/2131/15 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Ем Джі Контент» (далі — ТОВ «Джі Ем Джі Контент») про витребування майна,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради про витребування на користь територіальної громади                 м. Одеси в особі Одеської міської ради нежилих приміщень першого поверху та підвалу № 501 загальною площею 1058,4 кв. м, розташованих по                               вул. Затонського, 1, у м. Одесі. Читать далее

Октябрь 31 2018

Постанова Верховного Суду України від 18.01.2017 року № 405/343/15-ц:

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

18 січня  2017 року                                                                                                                                 м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Лященко Н.П.,  суддів:Гуменюка В.І.,Романюка Я.М.,Сімоненко В.М.,    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна за заявою ОСОБА_5 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя.

Позивачка зазначала, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 16 березня 2001 року, який рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 січня 2015 року розірваний. Від шлюбу вони мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3. За період шлюбу сторони придбали майно, згоди щодо поділу якого вони досягти не можуть. Позивачка запропонувала свій варіант поділу майна — предметів домашньої обстановки та вжитку. Крім того позивачка просила виділити їй у власність автомобіль марки ЗАЗ 110308, 2008 року випуску, що також є спільною сумісною власністю сторін, стягнувши з неї компенсацію у розмірі ј його вартості. Читать далее

Октябрь 31 2018

Постанова Верховного Суду України від 19.01.2017 року у справі № 553/1018/15-к: частиною четвертою статті 447 КПК встановлено, що перегляд Верховним Судом України виправдувального вироку, ухвали про закриття справи або інших судових рішень з метою погіршення становища засудженого з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 445 цього Кодексу, допускається лише протягом установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але не пізніше одного року з дня постановлення такого судового рішення

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 січня 2017 року                                                                                                                                     м. Київ

Судова палата у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого судді-доповідача Канигіної Г.В., суддів:Вус С.М., Ковтюк Є.І., Короткевича М.Є., Пошви Б.М., Школярова В.Ф.,при секретарях:Гапон С.А., Тімчинській І.О.,     за участю:прокурора Генеральної прокуратури України Курапова М.В., виправданого ОСОБА_10, захисника ОСОБА_11, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою заступника Генерального прокурора про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2016 року щодо          ОСОБА_10,

у с т а н о в и л а:

Ленінський районний суд м. Полтави вироком від 12 серпня 2015 року засудив ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м. Полтави, судимого 3 лютого 2014 року Ленінським районним судом м. Полтави за частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України (далі — КК) до покарання у виді штрафу в розмірі                        850 гривень, який сплачено 3 лютого 2014 року, за частиною другою                статті 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_10 1204 гривні 8 копійок судових витрат за проведення судових експертиз.

Вирішено питання про речові докази.     Читать далее

Октябрь 31 2018

Постанова Верховного Суду України від 24.01.2017 року у справі № 800/386/16: КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб’єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року                                                                                                  м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоГриціва М.І., суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б.,

при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представника відповідача — Лаптієва А.М., —

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України (далі — ВРУ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання незаконною і нечинною постанови ВРУ,

                                                       встановила:

16 липня 2016 року позивач у порядку статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС) звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати:

-протиправними дії ВРУ щодо одночасного паралельного ведення двох різних реєстрів для реєстрації поданих законопроектів, зокрема  законопроектів про внесення змін до Конституції України: офіційного реєстру і, «тіньового» реєстру;

-протиправною бездіяльність ВРУ, яка полягає в нереєстрації в офіційному реєстрі поданих законопроектів у момент подання 26 січня 2016 року як невідкладного доопрацьованого законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) № 3524 в редакції від 26 січня 2016 року, зареєстрованого в «тіньовому» реєстрі поданих законопроектів під № 1/34 від 26 січня 2016 року; Читать далее