Ноябрь 5 2019

Що робити коли пропущений строк для прийняття спадщини та судова практика визначення додаткового строку для прийняття спадщини

Трапляється всяке і буває, спадкоємець не встигає вчасно подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Але не слід впадати у відчай, закон передбачає вихід і з такої ситуації.

Так, відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропуску строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК (шести місяців), не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Однак, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Так само, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на надання спадкоємцю, який пропустив шестимісячний строк, права подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного терміну подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори і відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Слід мати на увазі, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Відповідачі

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (простіше кажучи, сільради або міські ради (ради)).

Не слід

При розгляді цієї категорії справ залучати нотаріуса, державну нотаріальну контору в якості третіх осіб.

Що визнається за поважні причини причини пропуску строку для подання зави про прийняття спадщини

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно до листа ВССУ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо».

Постановою Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 вказано, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, зокрема пов’язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанова ВСУ у справі № 6-1320цс17 від 23.08.2017).

Що судами не визнається за поважні причини пропуску строку для подання зави про прийняття спадщини

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови (Лист ВССУ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).

Дуже усталеною є і судова практика про те, що сама по собі непоінформованість спадкоємця про смерть спадкодавця не є підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Іншими словами, якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то підстави для додаткового строку для прийняття спадщини відсутні (ці правові позиції викладено у постановах Верховного Суду України від 26.09.2012 №6-85цс12, у справі №6-1486цс15 від 04.11.2015, від 14.09.2016 №6-1215цс16, постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі  № 565/1145/17, постанова  Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2018 року у справі № 198/476/16-ц).



Copyright 2019. All rights reserved.

Опубликовано 05.11.2019 Админ в категории "Практика спорів щодо спадкування

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *