Январь 3 2019

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі за № 910/23482/17: Позов про повернення позивачу надміру сплачених ним до бюджету сум обов’язкових платежів є такими, що виник із бюджетного та митного законодавства та такі правовідносини не можуть регулюватися нормами ЦК України, якими встановлено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1 цього Кодексу)

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

4 грудня 2018 року

м. Київ

Справа  № 910/23482/17

Провадження  № 12-206гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Рогач Л. І.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Салівонського С. П. та представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» — Окис Т. О.,

Львівської митниці ДФС — Борисової Т. М.,

Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Державної казначейської служби України — Ферштей А. М.,

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі — Львівська митниця ДФС) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2018 року (судді Зубець Л. П., Мартюк А. І., Алданова С. О.) у справі  № 910/23482/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» (далі — ТОВ «Нестле Україна») до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби — Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі — Центральний офіс з обслуговування ВП), Львівської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Державної казначейської служби України про стягнення 4 915 447, 82 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2017 року ТОВ «Нестле Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Центрального офісу з обслуговування ВП, Львівської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Державної казначейської служби України про стягнення з держави 4 915 447,82 грн. Читать далее

Январь 3 2019

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі за №813/9165/13-а (К/9901/8681/18): юрисдикції адміністративних судів не поширюється на справи за позовами центрів зайнятості про стягнення незаконно отриманих за Законом № 1533-III сум

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 813/9165/13-а (К/9901/8681/18)

Провадження № 11-1114апп18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача СаприкіноїІ.В.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року (суддя Сасевич О. М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року (головуючий суддя Гуляк В. В., судді: Гудим Л. Я., Святецький В. В.) у справі за позовом Львівського міського центру зайнятості до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про стягнення матеріального забезпечення,

УСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року Львівський міський центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України (далі — Львівська митниця ДФС) про стягнення матеріального забезпечення, у якому просив стягнути з відповідача кошти в сумі 19 478, 54 грн, виплачені як допомогу по безробіттю звільненому працівникові Львівської митниці Міністерства доходів і зборів (процесуальний правонаступник — Львівська митниця ДФС) ОСОБА_3, якого згодом було поновлено на роботі за рішенням суду. Читать далее

Январь 3 2019

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі за № 13-41зво18: встановлене ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов’язань може бути підставою для перегляду судових рішень лише в тому випадку, коли можна досягти на національному рівні restitutio in integrum (повного відновлення), тобто відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції. Тому визнання ЕСПЛ порушення права заявника у зв’язку з надмірною тривалістю кримінального провадження (тривалість провадження була надмірною і не відповідала вимозі «розумного строку») не є підставою для перегляду рішення суду

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2018 року

м. Київ

Провадження № 13-41зво18

ВеликаПалата Верховного Суду в складі:

головуючого Князєва В.С.,

судді-доповідача Британчука В.В.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Гудими Д.А., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянула заяву ОСОБА_3 про перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом,

за участю секретаря судового засідання Холявчука А.А.,

учасників судового провадження:

заявниці ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника Мацепури В.С. (в режимі відео конференції),

прокурора Генеральної прокуратури України Курапова М.В.,

ВСТАНОВИЛА:

Історія провадження у кримінальній справі

1. 28 листопада 2012 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012150050000124.

2. 09 грудня 2013 року прокурором прокуратури Галицького району м. Львова затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні                                   № 12012150050000124 щодо ОСОБА_3, якій повідомлено про підозру                     у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3, 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі — КК). Читать далее

Январь 3 2019

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі за № 428/12596/16-ц: спір розглядається у порядку адміністративного судочинства тільки у разі, якщо посада сторони відноситься до публічної служби

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 428/12596/16-ц

Провадження № 14-344цс18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача СитнікО.М.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

учасники справи:

позивач — ОСОБА_3,

представник позивача — адвокат ОСОБА_4,

відповідач — Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області (далі — УДПС України в Луганській області),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, — Рубіжанський міський відділ кримінально-виконавчої інспекції Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області (далі — Рубіжанський МВКВІ УДПС України в Луганській області),

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 — адвоката ОСОБА_4

на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 16 травня 2017 року у складі колегії суддів Єрмакова Ю. В., Дронської І. О., Яреська А. В.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до УДПС України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, — Рубіжанський МВКВІ УДПС України в Луганській області, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та

УСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що 27 листопада 2015 року його призначено на посаду фахівця з питань соціальної роботи із суб’єктами пробації Рубіжанського МВКВІ УДПС України в Луганській області на підставі наказу УДПС України в Луганській області від 27 листопада 2015 року № 66 о/с. Читать далее

Январь 3 2019

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі за № 575/476/16-ц: Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Суди також установили, що позивач дізнався про порушення свого права, тобто про наявність спірного договору оренди, лише у вересні 2013 року, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є початком перебігу позовної давності. Посилання відповідача на те, що початок перебігу позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору, оскільки позивач отримував плату за користування землею, суди апеляційної та касаційної інстанцій обґрунтовано визнали таким, що суперечить нормам статті 261 ЦК України

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 575/476/16-ц

Провадження № 14-306цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача СитнікО.М.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

учасники справи:

позивач — ОСОБА_3,

представник позивача — ОСОБА_4,

відповідач — Товариство з обмеженою відповідальністю «Кириківське» (далі — ТОВ «Кириківське»),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача — Відділ Держгеокадастру у Великописарівському районі Сумської області,

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 — ОСОБА_4

на рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 23 січня 2017 року в складі судді В’юник Н. Г. та рішення Апеляційного суду Сумської області від 11 квітня 2017 року в складі колегії суддів Шевченка В. А., Кононенко О. Ю., Бойка В. Б.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Кириківське», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача — Відділ Держгеокадастру у Великописарівському районі Сумської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним і повернення земельної ділянки, та

УСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що 20 вересня 2006 року вона і ТОВ «Кириківське» уклали договір оренди земельної ділянки (земельного паю) № 186, зареєстрований у Великописарівському відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК» (далі — ДП «Центр ДЗК») 24 січня 2007 року. Свій примірник вказаного договору позивачка отримала у 2014 року та встановила, що в ньому зазначено строк дії договору — 15 років, хоч насправді строк дії договору становив 5 років. ОСОБА_3 указувала, що своєї згоди на укладення договору оренди на 15 років вона не надавала, встановлення орендної плати в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки суперечить Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян — власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)». Читать далее