Октябрь 2 2018

Постанова Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2087цс15: Визнання договору дарування недійсним

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

   2 грудня 2015 року                                      м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого              Сеніна Ю.Л.,

суддів:   Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,  Романюка Я.М., Сімоненко В.М.,  Яреми А.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору дарування недійсним за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 30 червня 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у 2011 році в нього було виявлено онкологічне захворювання, яке  спричинило витрати матеріального характеру. Самостійно він не міг себе забезпечувати, а тому відповідачка запропонувала йому надати матеріальну допомогу на оздоровлення взамін на те, що він подарує їй S_1 частин будинку АДРЕСА_1. 28 вересня 2013 року  за договором дарування відповідачка отримала в дар від нього зазначену частину будинку. Однак ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання матеріального характеру не виконує, допомоги йому не надає, а тому позивач просив визнати недійсним договір дарування, оскільки при його вчиненні він помилився щодо правової природи договору, вважаючи, що укладає договір довічного утримання.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня
2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30 червня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на зазначені судові рішення. Читать далее

Октябрь 2 2018

Постанова Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1124цс15: Договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі: 11 листопада 2015 року                      м. Київ

головуючого Романюка Я.М.,
суддів: Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Яреми А.Г.,
  Лященко Н.П., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору дарування недійсним та повернення сторін у первісний стан за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору дарування недійсним та повернення сторін в первісний стан, посилаючись на те, що з травня 1976 року вона зареєстрована та проживає у належному їй на праві власності житловому будинку АДРЕСА_1. Враховуючи похилий вік та стан здоров’я, відповідачка запропонувала їй, позивачці, укласти договір, за яким відповідачка зобов’язалася доглядати за нею, а після її, позивачки, смерті належний їй будинок перейде у власність відповідачки, після чого вони з відповідачкою відвідали нотаріуса та уклали договір. З моменту укладання договору їх відносини почали погіршуватися, відповідачка постійно була чимось незадоволена, кричала на неї, а згодом почала бити. Не витримавши побиття, 9 січня 2014 року позивачка звернулася із заявою до Ленінського РВ в Дніпропетровській області про вчинення кримінального правопорушення. 4 липня 2014 року після чергового побиття, наряд міліції вже викликала її невістка ОСОБА_4  З метою розірвання договору довічного утримання вона звернулася за правовою допомогою та з відповіді на адвокатський запит довідалася, що будинок АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності на підставі договору дарування за іншою особою. Позивачка просила визнати недійсним договір дарування зазначеного вище будинку, укладений нею 27 жовтня 2009 року з ОСОБА_2, та повернути сторони в первісний стан. Читать далее

Октябрь 2 2018

Постанова Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-202цс15 : підстави визнання договору дарування недійсним

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

21 жовтня 2015 року                                                                                     м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,    
суддів: Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
Лященко Н.П., Романюка Я.М., Сімоненко В.М.,

розглянувши на засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним та про поновлення права власності на квартиру за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 5 червня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 2 грудня 2014 року й ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що вона мала попередню домовленість зі своїм сином ОСОБА_2 про те, що він буде її доглядати; бажаючи укласти з останнім договір довічного утримання, вона помилково уклала договір дарування належної їй квартири.

Після укладення зазначеного договору відповідач змінив своє ставлення до неї, не забезпечував продуктами, ігнорував домовленості щодо утримання та догляду.

Вважаючи, що при укладенні договору дарування вона припустилася помилки, що має істотне значення, а саме щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, позивачка просила визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 12 червня 2007 року між нею та відповідачем, і поновити за нею право власності на вказану квартиру.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 5 червня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Читать далее