11 января 2020

Підбірка практики Верховного Суду щодо стягнення аліментів: ключові рішення

1. Мінімальний розмір аліментів не виконує обмежувальну функцію при визначенні розміру аліментів, який цей мінімум перевищує.

Відповідач не надав суду достатніх доказів важкого матеріального становища. Той факт, що він не працює та на його утриманні перебуває непрацездатна матір, не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, а також не звільняє його від обов’язку утримувати до досягнення повноліття дитину, батьком якої він є. Тому доводи касаційної скарги в частині визначення розміру аліментів не заслуговують на увагу.

(Постанова Верховного Суду у справі № 461/4936/16 від 31.10.2018)

2. Відсутність офіційного працевлаштування та наявність інших утриманців не звільняє від обов’язку сплачувати мінімальні аліменти.

Той факт, що відповідач офіційно не працевлаштований і має на утриманні двох малолітніх дітей, не звільняє його від обов’язку забезпечувати належне утримання свого неповнолітнього сина та сплачувати аліменти у мінімальному розмірі, визначеному законом

(постанова Верховного Суду від 07.11.2017 у справі № 355/511/17, від 15 травня 2018 у справі № 234/6207/17)

3. Сама по собі, без інших додаткових підстав, зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів.

(Постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37401891, постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82857515).

4. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Читать далее